Європо, прокидайся! За ширмою мирних розмов відбувається щось дуже моторошне! Росія різко змінює риторику щодо Європи

Перефокусування кремлівської пропаганди: від України до війни з Європою

Російська пропаганда, яка раніше концентрувалася на "зміні режиму" в Україні та "боротьбі з нацизмом", останнім часом почала радикально зміщувати акценти. Замість зосередження на війні з Україною, риторика все частіше розгортається навколо конфронтації з Європою. Кремль намагається створити у своїх громадян відчуття неминучої та виправданої війни з Заходом, а також водночас виправдати військові злочини та провали в Україні.

Одним із нових є маніпулятивний наратив про «неонацистський анклав» у Європі. Прикладом такої пропаганди є коментарі російського політолога Віталія Волчкова на телеканалі ТВЦ, де він стверджує, що після закінчення війни українські радикали «переїдуть у Європу» та створять там «неонацистський анклав». 

Ось вам приклад мовою оригіналу:

Трамп может «угомонить» Украину, но не уничтожит неонацистский анклав в Европе.

Как рассказал ТВЦ политолог Виталий Волчков, даже после завершения СВО украинские радикалы могут переехать в Европу, чтобы найти единомышленников. Из-за этого может сформироваться неонацистский анклав — «чёрная дыра», где укронацисты окажутся в рядах новой «евроармии». 

В таком случае, даже без открытой конфронтации на Украине, Европа столкнётся с новой волной радикализации, заявляет политолог. Контролировать этот процесс будут те политики, которые уже проявили свою агрессивную риторику.

У цьому наративі можна виділити кілька ключових прийомів:

Демонізація України через Європу. У 2014-2022 роках кремлівська пропаганда переконувала свою аудиторію, що Україна є загрозою сама по собі. Тепер акцент зміщується: Україна — це лише «розсадник загрози», а справжній ворог — Європа, яка нібито прийме цих «радикалів».

Створення образу «чорної діри». Вираз «чорна діра» використовується для нагнітання страху. Він натякає на хаос, безконтрольність, небезпеку, яку неможливо зупинити традиційними методами. Таким чином Кремль намагається створити у своєї аудиторії враження, що Європа сама собі риє яму, приймаючи українців.

Маніпуляція поняттям «євроармії». У пропагандистському матеріалі згадується «нова євроармія», в яку нібито вольються «укронацисти». Це грає на старому страху Кремля — що Європа не просто допомагає Україні, а готується до війни з Росією.

Навіщо Кремлю ця риторика? 

Карлику конче потрібне виправдання власної агресії. Росіяни втомилися від війни, і тому бункерному кроту потрібно обґрунтовувати її подальше ведення. Якщо наратив про «денацифікацію України» вже не працює, то новою метою має стати «боротьба з нацизмом у Європі».

Не останньою ціллю є мобілізація населення. Оскільки російське суспільство поступово знижується в бойовому запалі, пропаганда має підтримувати рівень агресії. Переключення уваги з України на Європу допомагає представити війну як довготривалий цивілізаційний конфлікт.

Паралельно у такий спосіб Кремль намагається підірвати довіру до європейських урядів як всередині самої Європи, так і серед своїх союзників. Якщо Захід сприйматиметься як «співучасник неонацизму», це може допомогти Москві в міжнародній дипломатії.

Поки світ зайнятий питаннями дипломатичного гардеропу Зеленського, тим часом російська пропаганда поступово змінює фокус: війна з Україною все більше подається як проміжний етап, а головною загрозою для Росії тепер виставляється Європа. Використовуючи страх, дезінформацію та перекручування фактів, Кремль намагається підготувати своє населення до нової ідеологічної мобілізації. 

Чи бачать цей тривожний сигнал європейські тай загалом світові лідери? Це кричущі сигнали, які свідчать про довгострокові агресивні наміри Москви та новий виток інформаційної війни проти Заходу.